Ремонтантний сорт польської селекції (Дослідний Інститут Помології та Рослинництва Польщі).
Виведений в 1991 році в результаті схрещування сортів Зева (Zeva Herbsternte) та Херітедж (Heritage).
Кущі середньорослі, компактні, пагоноутворююча здатність висока. Пагони пряморослі, добре галузяться, не полягають під урожаєм. Ягоди середнього розміру (2,6-3,0 г.), щільні, насиченого червоного кольору з приємним смаком та ароматом. Ягоди придатні для переробки (швидке заморожування) та реалізації на свіжому ринку
3px;" valign="top">
МАЛИНА. МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Малина <
МАЛИНА. МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Малина (Rubus idaeus L.) відноситься до чагарників. її стебла живуть близько двох років, підземна частина багаторічна.
Коренева система представлена кореневищем і додатковими коренями, що виростають з нижніх частин підземних стебел і відходять від них на 1,5—2,0 м в радіусі. Основна маса коренів розміщується в шарі ґрунту 10—40 см. Окремі корені можуть проникати на глибину 1,5 м і більше, постачаючи рослині воду та додатковими мінеральними речовинами в критичні періоди росту і плодоношення.
Особливістю підземної частини малини є наявність великої кількості адвентивних бруньок і етильованих пагонів на додаткових коренях. Бруньки формуються здебільшого в середині літа. Вони мають вигляд горбочків, які до осені можуть проростати у вигляді етильованих стебел на 5—8 см у ґрунті. Навесні з них проростають кореневі паростки з власними кореневищем і коренями.
Пагони
З бруньок, розміщених на кореневищі, проростають пагони заміщення. У молодих рослин в перший рік, як правило, формується один пагін заміщення, в наступні роки їх відростає два—три, а починаючи з 4—5-річного віку в основі кожного минулорічного стебла відновлює ріст лише одна брунька. Тобто, в силу старіння кореневища, окремі його розгалуження відмирають і кількість пагонів заміщення зменшується.
Цикл розвитку надземної частини малини дворічний. У перший рік однорічне стебло закінчує ріст і в пазухах листків закладає плодові бруньки. На наступний рік стебла вгору вже не ростуть, а утворюють листки та плодові гілочки з квітками і ягодами. Після плодоношення, в кінці вегетаційного періоду, стебла відмирають.
Ріст молодих пагонів на протязі вегетації протікає помірно, але найбільш інтенсивно вони ростуть навесні і це залежить від фенофази розвитку, погодних умов, обробітку ґрунту і його поживного режиму тощо. До початку достигання ягід висота пагонів складає 70—80 % їх кінцевої висоти. За оптимального розвитку молодих пагонів ріст їх закінчується до початку вересня. Характерно, що пагони заміщення закінчують ріст раніше від кореневих паростків, внаслідок чого мають більш підвищену зимостійкість. Але ця закономірність проявляється тільки за умови, якщо кореневище не старіше шести років.
Пагоноутворююча здатність рослин малини є основним сортовим показником, але в значній мірі залежить від типу ґрунту, його родючості, вологозабезпечення, по-годних та інших умов. При вирощуванні малини віддають перевагу сортам з помірною кількістю пагонів заміщення в кущі і низькою паростко-утворюючою здатністю. Надлишкові кореневі паростки значно знижують продуктивність рослин.
